Поговоримо про Західного кукурудзяного жука (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) ‑ з родини листоїдів.
На сьогодні в Україні кукурудзяний жук є одним з небезпечних карантинних шкідників для кукурудзи і становить небезпеку сільському господарству.
Західний кукурудзяний жук досить поширений в Україні і завдає відчутної шкоди посівам кукурудзи у більшості областей: Закарпатській, Чернівецькій, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, а також на півдні Хмельницької та Вінницької. Крім того, імаго шкідника здатні самостійно перелітати на великі відстані (в середньому до 20 км за сезон) або поширюватися ще далі разом із потоками автомобільного чи залізничного транспорту і вже його знаходять і в центральних областях: Київській, Житомирській, Черкаській, Полтавській.
Особливості розвитку шкідника.
На території України жук розвивається в одному поколінні протягом року, від стадії яйця, личинки, лялечки й імаго.
Дорослі жуки мають овальне тіло довжиною 6-8 мм, жовтувато-бурі з більш темними вусиками і жовтими смужками на надкрилах. Самці дрібніші від самок і мають темніше забарвлення. Надкрила жовтувато-бурі із зеленкуватим відтінком, у самок – з трьома чорними смугами, які іноді мають вигляд пунктирних крапок. У самців вони зливаються в одну смугу, особливо в задній частині.
Відродження личинок розпочинається разом з активним ростом коренів кукурудзи з середини травня коли ґрунт прогрівається до 11-13°С і може тривати аж до кінця липня, однак основним періодом їх масової появи є середина червня ‑ початок липня.
Отже, масове відродження личинок з яєць і їх найбільша шкодочинність розпочинається вже з першої половини червня, що збігається з фазою кукурудзи 6-9 листків, залежно від строків сівби. Личинки жовто-біла, з коричневою головною, червоподібні, довжиною до 13 мм.
Молоді личинки відразу розпочинають живитися корінцями кукурудзи. За температури +22 ℃ розвиток личинок триває близько 20–30 днів. Але охолодження ґрунту до +10 ℃ і нижче або прогрівання до +30 ℃ і вище впливає на них, за тривалого утримання таких показників більша частина личинок може загинути. Важливим показником для виживання личинок є вологість ґрунту: чим вона менша — тим більша смертність. Завершивши живлення, вони у поверхневому шарі ґрунту заляльковуються.
Розвиток лялечок також залежить від температурних умов середовища і може тривати від 6 до 20 днів; за оптимальних +22 ℃ стадія лялечки проходить в середньому за 10 днів.
Молоді жуки починають виходити з ґрунту наприкінці червня, але масово ‑ на початку липня, і летять на кукурудзу з початком цвітіння волоті. Спершу вилітають самці, а через 5-7 днів ‑ самиці. При цьому заселення культури дорослим жуком тягнеться довго ‑ в середньому 3-4 тижні і триває до кінця серпня, і ще можна спостерігати навіть до закінчення вересня.
Самки починають відкладати яйця із середини другої половини липня аж до кінця серпня. Оптимальна температура для яйцекладки +18ºС. Самиця проникаючи в ґрунт біля основи стебел кукурудзи відкладає яйця ‑ купками. Плодючість однієї самки біля 1000 яєць. Яйцекладку шкідник проводить в поверхневий шар ґрунту на глибину до 5 см. Але глибина яйцекладок залежить від щільності та вологості ґрунту. На сухих і щільних ґрунтах основна маса відкладених яєць зосереджена на глибині до 15 см. Дощова погода стимулює процес відкладання яєць, в дуже сухий ґрунт, самка яєць не відкладає. Яйця можуть витримувати затоплення (сильні зливові дощі) впродовж 10 днів
Зимують у стадії яйця і витримують мороз до (– 10ºС).
Шкодочинність шкідника.
Шкідливими стадіями розвитку у діабротики є личинки та імаго.
Жуки пошкоджують пиляки на волоті, стовпчики жіночих суцвіть, обгризають молоді качани у фазі молочної стиглості та листя (здатні вигризати паренхіму поміж жилками молодого листя).
ЕПШ дорослого жука в межах 5–10 екз./рослину.
Личинки є більш шкодочинніші, ніж імаго, і при цьому є облігатними монофагами, тобто живляться і повноцінно розвиваються лише на кукурудзі, пошкоджуючи коріння (кореневі волоски і відгалуження різної товщини). Личинки ІІ та ІІІ віків здатні проникати всередину товстих коренів, пошкоджуючи їх і тим самим порушують процес надходження води і поживних речовин. Така коренева система часто уражується гнилями, і як наслідок під дією вітрів та дощів пошкоджені рослини легко ламаються або ж вилягають.
ЕПШ личинок діабротики становить 2 екз./рослину.
Шляхи розповсюдження шкідника.
- Розповсюдження західного кукурудзяного жука відбувається:
- у фазі яйця та личинки з ґрунтом (грунтооброблювана техніка із залишками ґрунту до якої прилипають яйця і переноситься на інші поля);
- у фазі імаго (транспортними засобами з вантажами, а також шкідник може розселятись самостійно, вони добре літають, швидкість їхнього польоту може досягти 10 км/год та в середньому до 20 км за сезон здатні самі перелітати);
- насіннєвий матеріал (потрапляння шкідника з насінням товарних партій кукурудзи, що ввозиться з-за кордону).
Заходи захисту:
Щодо методів боротьби з Diabrotica вони повинні бути комплексними (організаційні, агротехнічні та хімічні).
- Проведення фітосанітарної експертизи насіннєвого матеріалу.
- Дотримання сівозміни, що включає зернові, багаторічні трави, конюшину, люцерну, просапні культури – висівати кукурудзу на одному і тому ж полі можна лише через 3 роки, не допускаючи монокультури кукурудзи.
- Чому? Тому, що не слід забувати про те, що частина яєць (як зимуючої стадії) є діапаузуючими. Це означає, що личинки з них будуть відроджуватися не наступного року, а через 2 і 3 роки. Зважаючи на це, важливо забезпечити таке чергування культур у сівозміні, щоб кукурудза поверталася на те саме поле не раніше ніж після закінчення всього періоду діапаузи у відкладених яєць (2-3 роки). Таким чином сівозміна є дуже простим і ефективним методом стримування шкідника. У США чергують кукурудзу, сою й овес, а в Європі – кукурудзу, сою, соняшник та зернові. Такі сівозміни зменшили пошкодження кукурудзи діабротикою більш ніж на 50%. Отже, у зонах поширення Diabrotica і постійної загрози від неї, максимальний ступінь насичення сівозміни кукурудзою не повинен перевищувати 25 %.
- Глибока зяблева оранка (знищується основна частина зимуючого запасу шкідника, шляхом вимерзання яєць, оскільки вони розміщені в шарі ґрунту 15см).
- Щорічне обстеження посівів кукурудзи маршрутно-візуальним методом з використанням феромонних пасток (1 пастка на 5 га)
- Внесення в ґрунт при сівбі гранульованих чи рідких препаратів проти личинок шкідника. В США використовують більш витратний, але надійніший спосіб контролю – внесення в ґрунт гранульованих або рідких інсектицидів на основі (Тербуфос, Карбофуран, Хлорпірифос, Ізофенфос, Фонофос). Вартість гектарної норми ґрунтового інсектициду обходиться приблизно в 80 USD. В інших країнах в ґрунт вносять (Тербуфос, Карбофуран, Клормефос, Біфентрин, Фіпроніл, Тефлутринкарбосульфан).
- В Україні подібний метод контролю діабротики починають використовувати. Так на даний час можуть застосовувати аплікаторами препарат Регент 20G (фіпроніл 20г/кг) 5кг/га під час посіву або 10кг/га внесення суцільним методом з подальшим загортанням в ґрунт. Також можна використати препарат Форс 1,5 G (тефлутрин 1,5 г/кг) 12-15 кг/га. Але це дуже недешеве «задоволення».
- Обробка насіння та рослин дозволеними до використання проти личинок та жуків фітофага інсектицидами. Розпочинати захист необхідно з обробки насіння інсектицидними протруйниками (Тіаметоксам, Імідаклоприд, Клотіанідін, Ацетаміприд, Тефлутрин, Біфентрин).
- Не менш важливими є обприскування посівів інсектицидами проти імаго, які концентруються на полях кукурудзи у липні-серпні, а це (Хлорантраніпрол, Лямбда цигалотрин, Біфентрин, Гама цигалотрин, Диметоат, Зета циперметрин, Малатіон). Препарати застосовують на початку льоту жуків, за умови перевищення ними ЕПШ, що зазвичай збігається з початком цвітіння волоті у кукурудзи.
Тут хочу виділити інсектицид Кораген (хлорантраніпрол, 200г/л). По принципу дії – це контактний препарат, який проявляє дію і вигляді паралічу в шкідника і тим самим зупиняє його живлення. Препарат швидко і ефективно діє навіть за підвищених температур (+28 +300С), гнучкий у часі застосування, тривалий̆ період захисту (до 3-ох тижнів) та завдяки ще трансламінарній дії має високу стійкість до змивання опадами. Безпечність для корисних комах. Даний препарат можна вносити авіа методом. Також інсектицид буде контролювати ще кукурудзяного стеблового метелика та бавовникову совку.
- Одним із методів контролю Diabrotica в США є використання ГМО-гібридів кукурудзи (гібриди Bt-кукурудзи), які виробляють токсичні для луско- /або двокрилих білки (Cry-токсини), «запозичені» у бактерії Bacillus thuringiensis. Жуки (імаго) після поїдання листя й інших надземних частин рослини гинуть. Гібриди Bt-кукурудзи, за інформацією співробітників компанії Monsanto, виробляють токсин, ефективний проти личинок Diabrotica. Тобто необхідно вирощувати один і той же Bt-гібрид кукурудзи два роки підряд для того, щоб зменшити популяцію шкідника.
Тому краще не чекати поширення Західного кукурудзяного жука, а боротися з ним всіма доступними методами. Звертайтесь ТОВ АВП ІНВЕСТ, (067)1231779, www.avpinvest.com.ua, допоможемо Вам поборотися з Diabrotica.