Один момент зберегли у полі, а от другий момент зберегти в належному стані у зерносховищі .
Для цього до початку жнив слід потурбуватись про належну підготовку складських приміщень. Тому, що в коморах та складах на зерно чекають комірні (складські) шкідники. Загалом нараховується понад 400 видів шкідників запасів, з них в Україні виявлено щонайменше 116 видів. Проте в межах одного господарства, як правило, зустрічається не більше 4-5 видів, але цього цілком достатньо, щоб звести нанівець зібраний урожай.
Що необхідно зробити в такому випадку?
По перше, необхідно ретельно очистити склад від залишків зерна на підлозі, пилу, бруду, слідів життєдіяльності шкодочинних комах, гризунів та провести дезінсекцію (знезараження зерносховищ за допомогою хімічних препаратів).
Цей захід можна проводити різними способами, а саме: волога обробка (використовують інсектициди: розчином обприскують підлоги, стіни та стелю), аерозольна обробка (із використанням генераторів гарячого або холодного туману) та фумігація (використання інсектицидів фумігантної дії, найчастіше на основі фосфіду алюмінію).
Вибір способу обробки залежить від видового складу шкідників. Якщо приміщення заселені комахами, нестійкими до дії інсектоакарицидів (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки), рекомендується обробити приміщення вологим способом. Якщо ж у приміщенні виявлено довгоносиків чи інших небезпечних шкідників, слід провести аерозольну обробку чи фумігацію. Знезараження рекомендується провести за 2-3 тижні до завантаження зерна. Обробляють приміщення при температурі не нижче 12оС, коли шкідники знаходяться в активному стані.
По друге, варто звернути увагу на температуру, на рівень вологості в приміщенні та вміст кисню в середині насипу, якщо такий присутній з минулого року.
Найбільш вагомим показником є температура. Оптимальною для розвитку переважної більшості шкідливих комах є температура в межах +20…+28оС. Так, скажімо, комірний довгоносик при температурі +25…+26оС може отримати наступне покоління вже через 30 днів, тоді як за температури +12..+14оС не раніше 210 днів, а при знижені температури ще на 2-4 градуси, комахи взагалі перестають рухатись та мало харчуються.
Критичними температурами, при яких комахи впадають в анабіоз, є температура в 0оС, а також вище +38оС. Менш вибагливими до зміни температури є – кліщі, вони навіть певний час можуть витримувати мінусові температури без особливих наслідків.
Також вагомим показником є волога. Зернові склади мають бути сухими. Оптимальна вологість повітря знаходиться на рівні 60-75%. В сирих складах зерно швидко уражується бактеріями, пліснявою та стає більш сприйнятливим до пошкодження шкідниками.
Ще одним важливим показником, що впливає на активність шкідників є вміст кисню. При закладанні на зберігання неочищеного зерна отримується нещільний бурт, який постійно збагачується киснем. Це забезпечує шкідників необхідним повітрям для дихання. Зменшення кисню в бурті до 1-2% призводить до загибелі більшості комах та кліщів.
По третє, шкідники. До складських шкідників відносять: комах, переважно з класу твердокрилі або жуки та лускокрилі або метелики, кліщів, мишоподібні гризуни та птахи. Найбільш розповсюдженими та шкодочинними комахами є: довгоносики (комірний і рисовий), великий та малий хрущак, зерноїди (гороховий та квасолевий), борошноїди, зернова міль, комірна вогнівка, а також кліщі, зокрема, борошняний кліщ. Шкодочинність цієї групи шкідників не обмежується лише прямим пошкодженням зернових запасів, через потрапляння в зерно залишків життєдіяльності (екскременти, залишки коконів після виходу метеликів та біологічних продуктів линьки), сильно знижується якість зерна.
Також у пошкодженому зерні активізується розвиток мікрофлори, а саме зерно швидко уражується пліснявою та грибами роду Fusarium, що робить його непридатним до подальшого використання через надлишок отруйних для людини чи тварин речовин. Те ж саме стосується і насіннєвого зерна, яке втрачає свій головний якісний показник – схожість до 92% і стає непридатним до посіву.
Які ж препарати використовують для боротьби з шкідниками?
Для дезінсекції складів вологим способом використовують контактні інсектоакарициди з діючими речовинами:
- Піриміфос-метил (500 г/л) ‑ 0,5 мл/м2 ;
- Лямбда-цигалотрин (50 г/л) ‑ 0,4 мл/м2;
- Малатіон (570 г/л) ‑ 0,8 мл/м2;
- Альфа циперметрин (100 г/л) ‑ 0,2 мл/м2.
Норма витрати робочого розчину — 200 мл/м2 (варто враховувати підлога, стіни та стелю). Одночасно проводять знезараження інвентарю та прискладської території вологим методом (піриміфос-метил, 500 г/л, норма ‑ 0,8 мл/м2 до 400 мл робочої рідини на 1 м2).
Для фумігації герметичних зерносховищ використовують фуміганти на основі:
- Фосфіду магнію (560 г/кг)
2-3 пластини на 30-60 м3 (незавантажені складські приміщення);
1-2 пластини на 10 тонн (якщо у вас в складі зерно та інша с.-г. продукція насипом (крупи, бобові, олійні культури);
2-4 пластини на 30-60 м3 (якщо у вас в складі зерно затарене в мішки біг беги).
Експозиція фумігації – 5-10 діб.
Допускати людей (у протигазах) тільки після повного провітрювання приміщень (2-5 діб). На відміну від продуктів на основі фосфіду алюмінію, можна використовуватись в холодну пору року (навіть при 0…+5С°).
- Фосфіду алюмінію (560 г/кг)
1-3 таблетки на 1 м3 (незавантажені складські приміщення);
3-5 таблеток на 1 тонну (якщо у вас в складі зерно насипом та в контейнерах);
1-3 таблетки на 1 тонну (якщо у вас в складі зерно затарене в мішки та біг беги).
Тривалість експозиції при температурі:
+5...+10°С експозиція - 10 діб;
+11…+15°С – 7 діб;
+16…+20°С – 6 діб;
+21…+25°С – 5 діб;
понад + 25°С – 4 доби.
Завантаження приміщень та допуск людей дозволяються тільки після повного провітрювання приміщення (2-5 діб).
Для дезінсекції складів аерозольним методом використовують контактні інсектоакарициди з діючими речовинами:
- Піриміфос-метил (500 г/л) ‑ 0,04 мл/м3;
Норма витрати носія (гасу або парафінової олії) ‑ 100 мл/100 м3.
Аерозольну обробку використовують при неможливості проведення фумігації (недостатня герметичність приміщень, розташування складу ближче, ніж за 50 м від житлових приміщень). Аерозольна обробка передбачає використання генераторів гарячого або холодного туману. Для його утворення застосовують будь-яку мінеральну олію із розчиненими в ній інсектицидом.
Тривалість експозиції — 24 години. Завантаження складів допускається після провітрювання протягом 1 доби.
Також не варто забувати і про боротьбу із мишовидними гризунами.
Якщо не можливо провести фумігації для боротьби з гризунами, зазвичай для цього використовують родентициди на основі (бродіфакум), який погіршує згортання крові. Такі препарати довели свою виробничу ефективність, при цьому не мають жодного впливу на зерно, завантажене в складі.
Дотримуйтесь цих простих порад та звертайтеся ТОВ АВП ІНВЕСТ, (067)1231779, www.avpinvest.com.ua, допоможемо вам підготувати зерносховище.