Управління розвитком та ростом ріпаку передбачає застосування певних препаратів. Їх називають по-різному: регулятори росту, ретарданти, морфорегулятори, фунгіциди з рістрегулюючими властивостями.
Ретарданти (ріст регулятори) ‑ це хімічні речовини, що впливають на синтез гібереліну і тим самим уповільнюють інтенсивність росту рослин.
От і поговоримо про гіберелін та речовини, що впливають на ріст та розвиток рослини.
Гіберелін – це природний рослинний гормон (фітогормон), який впливає на фізіологічні процеси зростання (вегетативний), тобто сприяє зростанню стебла у довжину.
Якщо цей напрямок зростання заблоковано, вектор зростання зміститься вниз і вбік. Тобто в напрямку, яким «керують» два інші фітогормони: ауксин та цитокінін.
Що відбудеться з рослиною, якщо під час активного вегетативного розвитку заблокувати дію гібереліну?
- Розвивається потужний глибокий розгалужений корінь.
- Формується компактна розетка листя.
- Утворюється товсте вкорочене стебло.
- Збільшується концентрація цукрів в рослині;
- Підвищується зимостійкість ріпаку.
Як «заблокувати» гіберелін?
Досить просто: своєчасно обробити рослини ретардантами (ріст регуляторами).
Синтез гібереліну блокують діючі речовини трьох хімічних груп:
а) четвертинні солі амонію ‑ (хлормекват-хлорид, мепікват-хлорид);
б триазоли ‑ (метконазол, тебуконазол, паклобутразол);
в) циклогександіони ‑ (трінексапак-етил).
На посівах ріпаку використовують дві перших групи.
Хлормекват-хлорид, мепікват-хлорид – незважаючи на одну хімічну групу, вони різняться за впливом на ріпак.
Хлормекват-хлорид має чи не найменшу вартість гектарної норми, виражену ретардантну дію у підвищених нормах. Але ця перевага хлормекват-хлориду не компенсує втрати врожайності через «жорстку» дію на ріпак, тобто речовина схильна до фітотоксичності щодо ріпаку. Проявляється це в «огрубінні» периферійних тканин кореневої шийки, що призводить до її розтріскування під час подальшого росту. А це негативні наслідки: рослини піддаються більшому впливу хворобам (фомоз, склеротоніоз), що у свою чергу вплине на перезимівлю.
А от мепікват-хлорид ‑ дещо м’якше діє на рослину в порівняні з хлормекватом (насамперед за рахунок значно меншої кількості хлору) і не призводить до пошкоджень ріпаку (менш чутливий до фітотоксичності) але рослина на застрахована від «фітотоксу», оскільки погодні умови ніхто не відміняв.
Тому, досвідченні агрономи радять краще використовувати «м’які» речовини з групи триазолів серед яких це метконазол, тебуконазол, паклобутразол.
Чому?
Триазоли (метконазол, тебуконазол, паклобутразол) – найпоширеніша група препаратів, а точніше – фунгіцидів, що здатні впливати на ріст ріпаку.
В порівнянні з четвертинними солями амонію триазоли мають два суттєвих плюси:
- М’яка ретардантна дія. Триазоли блокують три біохімічних процеси на різних етапах синтезу гібереліну. Це дозволяє отримати бажаний ефект при використанні помірних норм діючої речовини та мінімальному ризику надмірно «пригальмувати» рослини ріпаку.
- Фунгіцидна дія. Метконазол та тебуконазол системні препарати, які ефективно діють проти альтернаріозу, фомозу, склоротоніозу.
З цих двох триазолів хотілося б виділити метконазол, який в порівняні з тебуконазолом має тривалішу фунгіцидну та швидку ретардантну дію.
Метконазол – системний, ріст регулятор та фунгіцид. Механізм дії метконазола полягає в інгібуванні біосинтезу ергостерину, порушення біосинтезу клітинних мембран гриба. Така ж дія і в тебуконазолу.
Але, речовина швидко проникає в рослину і розподіляється в ній акропетально, викликає зупинку в рості, потовщення листя та сприяє розвитку потужної кореневої системи (попереджує видовження точки росту та кореневої шийки; збільшує товщину кореневої шийки; збільшує товщину головного кореня та розміри кореневих волосків). Крім того має лікувальну та тривалу захисну дію (близько 6 тижнів). Ефективно бореться з фомозом, альтернаріозом та склеротиніозом. Діє, як превентивно, так і коли вже з'явилися ознаки захворювання, зупиняючи розвиток розпочатої інфекції.
І ще, в порівняні з тебуконазолом ‑ метконазол має яскраво виражений СТОП ефект. Ефективний за понижених температур повітря (від +5 °С), тож може застосовуватись на посівах пізніх строків сівби.
Тому, з багаторічного досвіду для ріст регуляції озимого ріпаку в осінній період радимо використовувати в першу чергу діючі речовини метконазол або ж тебуконазол, а застосування хлормекват-хлориду залишити лише для «екстреної» зупинки росту рослин, які сильно переростають. І то ‑ одноразово враховуючи погодні умови (холодна погода), вологість ґрунту (дефіцит вологи), живлення рослин (низький рівень мінерального живлення) та строки посіву (пізні) щоб не нашкодити рослинам.
Для того щоб правильно підібрати ретардант, норму та строки внесення звертайтесь до нас, (067)1231779, www.avpinvest.com.ua, радо допоможемо вам.