Часто чуємо від керівників господарств: «Є на ринку недорогі рідкі борні добрива! Чим краще ваше борне добриво, воно ж дорожче? Краще візьму борну кислоту, вона дешевша!
Так, асортимент борних добрив для позакореневого підживлення дуже широкий, їхня частка на ринку у вигляді однокомпонентних мікродобрив становить близько 80%, а комплексних можна порахувати на пальцях.
Тож поговоримо про особливості борного живлення у рослин, його властивості, коефіцієнт засвоєння самого елемента та про один з продуктів на ринку України ‑ ФоліГрін Бор.
Щодо особливостей бору:
По-перше, він не здатний перерозподілятися між старими і молодими органами.
По-друге, це біохімічні функції бору в рослині:
- метаболізм вуглеводів і транспорт цукрів через мембрани;
- синтез нуклеїнових кислот і фітогормонів;
- утворення стінок клітин;
- розвиток меристемних тканин.
По-третє, сільськогосподарські культури засвоюють бор в значних кількостях – від 30 до 300 г/га.
По-четверте, забезпеченість рослин бором залежить від багатьох факторів:
- вмісту бору в ґрунті;
- погодних умов;
- внесених добрив;
- від рН розчину, з якого цей елемент поглинається рослиною.
Вміст бору у ґрунтах України.
Агрохімічний моніторинг проведений Інститутом ґрунтознавства та агрохімії ім. А.Н. Соколовського УААН засвідчив, що 25% ріллі має низький вміст та дефіцит бору, а загальний вміст бору у різних типах ґрунтів може сягати від 1-2 до 50-80 мг/кг.
У ґрунтах Полісся його фоновий вміст у середньому становить 8 мг/кг ґрунту.
У зоні Лісостепу фоновий вміст бору становить 6-12 мг/кг.
У ґрунтах зони Степу бору дещо більше ніж у Лісостепу, його вміст становить 10-11 мг/кг.
Найкраще забезпеченні бором солонцюваті ґрунти.
Але, в окремих ґрунтах вміст бору може становити до 1,5 мг/кг, що навіть нижче порогової концентрації.
Коефіцієнт засвоєння бору із ґрунту становить лише 3-10%, що залежить від цілої низки чинників (кислотність ґрунту, вологість, вміст органічної речовини, гранулометричний склад ґрунту, високий вміст кальцію та калію).
Погодні умови.
Найкраще позакореневе підживлення проводити ввечері, оскільки поживні речовини найкраще засвоюються листками під час високої вологості повітря.
Якщо погода прохолодна і похмура, то такі роботи можна виконувати протягом усього дня.
Якщо проводити підживлення в сонячний день, робочий розчин випарується швидше, – кількість корисних компонентів при всмоктуванні буде мінімальною.
Моно Бор чи Бор з «друзями»!
Вплив наявності супутніх елементів на якісне, кількісне та своєчасне засвоєння інших. Тобто відсутність наявності ряду доступних елементів в рослині, може звести до мінімуму якісне та кількісне засвоєння внесеного «Моно Елементу».
Наприклад: наявність «Моно Бору» 150 г/л., в поточних, відомих технологіях виробництва, не дає можливості «наситити» розчин додатковими елементами, що безпосередньо впливають на засвоєння самого Бору!!!
При цьому, висококонцентрований етанол-аміном розчин, зазвичай, досить нестабільно працює на кислих та сильно підкислених ґрунтах, утворює густі маси на дні каністр (через що, його часто потрібно досить важко «вимивати»). А при відхиленні норм та стандартів зберігання чи перевезення, досить часто випадає в осад чи взагалі кристалізується!!
Отже, сільгоспвиробнику, варто серйозно помислити, що обирати: «висококонцентрований» продукт, чи «високостабільний» продукт.
Одним з таких «високостабільних» продуктів на ринку України, який варта уваги є ФоліГрін Бор.
ФоліГрін Бор ‑ концентроване добриво для корекції нестачі бору у рослин до складу якого, окрім, власне бору входять ще азот, молібден, кобальт, мідь та сірка (склад, % об.: B-12,5 (етаноламін); N-4,8; Mo-0,5; Co-0,05; Cu-0,005; SO3-0,062).
Чому дане добриво?
ФоліГрін Бор ‑ високоефективний, не викликає ризику фітотоксичності та пошкоджень листків. Має високу розчинність в бакових сумішах. Добриво підвищує морозо-, посухостійкість та стійкість рослин до захворювань.
Гарантія наявності 12,5% бору в органічній високорозчинній формі згідно вимог директив Європейського Союзу.
Бор регулює синтез нуклеїнових кислот і фітогормонів та транспортування вуглеводів (цукрів) через мембрани, ростових речовин, аскорбінової кислоти від листя до органів плодоношення і коріння, а також утворення стінок клітин та розвиток тканин.
Брак бору найчастіше спостерігається на карбонатних, заболочених, а також вапняних ґрунтах, посилюється в посушливі роки і при надмірному внесенні азотних добрив та вапна. Бор не здатний перерозподілятися між старими і молодими органами.
Також, використано Європейський досвід застосування бору в баковій суміші з молібденом та кобальтом, а «саме співвідношення цих елементів 1 до 10 є найбільш оптимальним для рослин».
Молібден приймає участь в багатьох процесах рослини, але головне – в регулюванні редукційно-окислювальної реакції в деяких ланках обмінного азоту, фосфору та заліза. Також приймає участь в біосинтезі хлорофілу, вуглеводів та аскорбінової кислоти.
Кобальт також є компонентом вітаміну В12, активує систему ферменту нітрогеназа в бульбочках, бере участь в біосинтезі леггемоглобіну, бере участь в окислювальних процесах і активує ферменти енолази і кінази в процесі перетворення пірвиноградної кислоти.
Як азот, так і сірка, що містяться в препараті, відіграють важливу роль в синтезі білків, тому між азотним та сірчаним живленням рослин існує тісний зв’язок.
Часто одночасна нестача цих двох елементів – лімітує врожайність!
Щодо сірки, то забезпеченість рослин сіркою, яку зазвичай рослини отримують з ґрунту, – це основний фактор отримання якісного рослинного білку.
У низки культур від рівня живлення сіркою залежить структура та функціонування ферментів та білків в тканині листя та насінні. Зокрема, сірка відповідає за транспорт речовин та процеси іонної рівноваги клітин.
Потреба рослин в сірці змінюється протягом вегетаційного періоду. Наприклад, максимальна потреба в сірці у ріпаку спостерігається у фазу цвітіння та утворення насіння. Поглинання сірки кукурудзою фактично постійно рівне протягом усього вегетаційного періоду. При цьому в зерні акумулюється більше 50% накопиченої рослиною сірки.
Рослини пшениці між фазами цвітіння та дозрівання можуть втрачати до половини накопиченої сірки.
Мідь посилює інтенсивність дихання, каталізує окислення аскорбінової кислоти, забезпечує асиміляцію нітратного азоту та фіксацію атмосферного азоту.
Норма витрати препарату.
Позакореневе живлення: 1,0-1,5 л/га.
Норма витрати робочого розчину.
Звичайні оприскувачі – 200-300 л/га. Оприскувачі з дрібнодисперсним розпиленням – можливо знизити норму витрати робочого розчину до 50-150 л/га. Можливо також виконувати авіаційну обробку.
Норма витрати при авіаобробці – 1,5-2 л/га на одну обробку, а витрата робочого розчину залежить від типу обладнання (перш за все – від типу форсунок) і може складати від 5 до 50 л/га. Обприскування проводити зранку або ввечері. Оптимальна температура повітря 10-250С.
Рекомендації до спільного застосування.
Рекомендоване спільне застосування з мікроелементними комплексами, гуматами, амінокислотами та полісахаридами (в залежності від погодних умов), фітогормонами, антидотом (при гербіцидній обробці).
Тому, обирайте якісне! ТОВ АВП ІНВЕСТ, (067)1231779, www.avpinvest.com.ua.